питаючий
ПИТА́ЮЧИЙ, а, е, заст.
Який виражає запитання.
Він усе їхав та співав .. Об тім самім співалося у його сумуючій, питаючій пісні (Марко Вовчок);
Ядзя глянула на нього таким питаючим і холодним поглядом, що лікаря мовби хто обілляв зимною водою (Н. Кобринська).
Словник української мови (СУМ-20)