плакор
ПЛАКО́Р, у, ч.
Плеската й слабохвиляста вододільна ділянка, в ґрунтовому і рослинному покриві якої найкраще виявлені типові зональні риси.
Словник української мови (СУМ-20)ПЛАКО́Р, у, ч.
Плеската й слабохвиляста вододільна ділянка, в ґрунтовому і рослинному покриві якої найкраще виявлені типові зональні риси.
Словник української мови (СУМ-20)