плакор

плако́р

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. плакор — -у, ч. Плеската й слабохвиляста вододільна ділянка, в ґрунтовому і рослинному покриві якої найкраще виявлені типові зональні риси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. плакор — ПЛАКО́Р, у, ч. Плеската й слабохвиляста вододільна ділянка, в ґрунтовому і рослинному покриві якої найкраще виявлені типові зональні риси.  Словник української мови у 20 томах