плюскотатися

ПЛЮСКОТА́ТИСЯ, кочу́ся, ко́чешся і ПЛЮСКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, недок.

Підсил. до плю́скатися.

Стрий літом лагідно плюскочеться о її [скелі] стопи, але восени реве грізно і піниться (І. Франко);

Хвильки плюскотілись біля берега (Ю. Збанацький);

Плюскочуться білі качки в басейні під тінню каштана (М. Рильський);

Кукулик встав, пройшов у ванну.., довго плюскотався під холодним душем (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. плюскотатися — плюскота́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. плюскотатися — -кочуся, -кочешся і плюскотітися, -очуся, -отишся, недок. Підсил. до плюскатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плюскотатися — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
4. плюскотатися — ПЛЮСКОТА́ТИСЯ, кочу́ся, ко́чешся і ПЛЮСКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, недок. Підсил. до плю́скатися. Стрий літом лагідно плюскочеться о її [скелі] стопи, але восени реве грізно і піниться (Фр., II, 1950, 27); Хвильки плюскотілись біля берега (Збан., Мор.  Словник української мови в 11 томах