побуряковіти
ПОБУРЯКОВІ́ТИ, і́ю, і́єш.
Док. до бурякові́ти.
Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Ю. Збанацький);
Сержант побуряковів на виду (П. Загребельний);
Згинь з очей моїх, поганцю! Доман побуряковів, налився люттю. – Даремно, князю, ображаєш мене (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)