побуряковіти
ПОБУРЯКОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бурякові́ти.
Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Збан., Малин. дзвін, 1958, 261);
Сержант побуряковів на виду (Загреб., Шепіт, 1966, 23).
Словник української мови (СУМ-11)ПОБУРЯКОВІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до бурякові́ти.
Чубенко весь побуряковів, ліва рука в нього смикалась (Збан., Малин. дзвін, 1958, 261);
Сержант побуряковів на виду (Загреб., Шепіт, 1966, 23).
Словник української мови (СУМ-11)