повойник
ПОВО́ЙНИК, а, ч.
Старовинний російський головний убір, перев. заміжніх селянок, у вигляді пов'язки, яку надівали під платок.
Анна підбивала під голубий повойник легке, неслухняне .. волосся (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)