погаданка

ПОГАДА́НКА, и, ж.

Думка, дума.

І чистий сніг-завивала схилився Над чорною, як ворон, бородою; І вид його [Кантемира] ясний затуманився Якоюсь погаданкою тяжкою. “О нене! – стиха, мов мала дитина, Промовив Кантемир” (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. погаданка — погада́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. погаданка — -и, ж. Думка, дума.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погаданка — Погаданка, -ки ж. Мысль, дума. І вид його ясний мов засмутився якоюсь погаданкою тяжкою. К. МБ. XI. 144.  Словник української мови Грінченка