поголосок
ПОГОЛО́СОК, ску, ч., рідко.
Те саме, що поголо́ска.
Дуже не хотіла [Ганна], щоб хтось із знайомих бачив, як вона заглядала до буфету, і не пустив якого поголоску (В. Козаченко);
– А з Бобриків знов поголосок... погромили там панську пасіку... (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)