погордливий
ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГІ́РДЛИВИЙ, а, е.
Сповнений гордості (у 3 знач.).
Пекучий жаль дитячий обгортає хлопців на таку привабну, а нежалісливу й погордливу маму (С. Васильченко);
// Який виражає зневажливе, зверхнє, презирливе ставлення до інших.
Очі та погордлива рисочка коло уст якось прикро вражали, псували доволі гарне, чепурне Романове обличчя (М. Коцюбинський);
Ахмет задоволено кашлянув і погладив свою бороду, кинувши погордливий погляд на тлумача (Олесь Досвітній);
Зразу ж він набрав погордливого вигляду, щоб усі бачили, що ішов майбутній адвокат (С. Чорнобривець).
Словник української мови (СУМ-20)