погуторити
ПОГУ́ТО́РИТИ, рю, риш, док., з ким, про кого – що і без дод., діал.
Поговорити, побалакати, погомоніти.
Було таки хоть [хоч] і стереглись одне одного [Петро і Леся], да все-таки й повітаються й погуторять де про що, як брат із сестрою (П. Куліш);
– Потім згадала про вас. Дай, думаю, забіжу до Максима Івановича, погуторимо (О. Гуреїв).
Словник української мови (СУМ-20)