погутькало
ПОГУ́ТЬКАЛО, а, с., діал.
Пугач.
Янко пугукнув, наче сова. З яблуні йому хтось відповів, ніби справжнє погутькало (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)ПОГУ́ТЬКАЛО, а, с., діал.
Пугач.
Янко пугукнув, наче сова. З яблуні йому хтось відповів, ніби справжнє погутькало (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)