подобатися
ПОДО́БАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., кому.
1. Про людину – виклика́ти симпатію, прихильність до кого-небудь; справляти на когось приємне враження.
Родина Горького і він сам усе більше подобаються мені (М. Коцюбинський);
– Мені подобається твій Богдан. Це неймовірний оптиміст (Ю. Яновський);
// Виклика́ти потяг, інтерес (у особи іншої статі).
Нонна, посміхаючись, притулилась щокою Данькові до плеча. – Даньку, скажи: я тобі подобаюсь? (О. Гончар).
2. Відповідати чиєму-небудь смаку, бути приємним комусь.
Гінді понад усе подобався кошик з трьома червоними ягідками (Н. Кобринська);
Диктатори не люблять народних веселощів. Диктаторам подобаються тільки паради (П. Загребельний);
// безос., з інфін.
Їй найбільше подобалось сидіти під вікном у своїй “чистій” хатинці (М. Коцюбинський);
Їй .. просто подобалось одержувати потай записки під час контрольних чи бути в центрі уваги всього класу, що силкується вирятувати її (О. Гончар).
◇ (1) Як тобі́ (вам) [це] подо́бається? – уживається для вираження обурення, здивування і т. ін.
– Ні, ти тільки послухай, що він каже? Він каже, що до Полтави ще сто кілометрів. Як тобі це подобається? (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)