подобатися
[бути (припадати, приходитися)] до вподоби (до душі, до серця, по серцю, до смаку, по смаку) кому; [бути] під смак кому, чий; [бути] до любові (до мислі) кому.
– Треба сказати тобі, Павлушо, по щирості, чимдалі більш ти мені до вподоби. Що напористий отакий (Головко, 2, 1957, с. 274); Їй [Любі] припадають до вподоби тільки компліменти й підлесливість (Нечуй-Левицький, 8, 1967, с. 439); Раз чув, як ти комусь читала вголос мою повість… – так можна читати тільки те, що до душі (Дмитерко, Розлука, 1957, с. 164); [Лукія:] Певно, вона вже впала Хвилимонові в око! А що він їй до серця припав, то се вже видко (Кропивницький, 4, 1960, с. 268); – Розмова припадає мені до смаку (Нечуй-Левицький, 6, 1966, с. 28); Життя [міське] ще менше приходилось йому до смаку (Франко, 3, 1950, с. 180); Служба по мені, по моєму смаку і вдачі (Нечуй-Левицький, 6, 1966, с. 13); – Мені бог уже послав такого, що й до любові, й до пари (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 24); Я мусив мовчки признати, що такі подружжя не зовсім під мій смак (Леся Українка, 3, 1952, с. 684); «Тепер я стала тобі рідною духом і ніколи од тебе не отступлюсь: ти мені до мислі, ти мені й до серця», – подумала Саня (Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 216). Пор.: подобатися.
Словник фразеологічних синонімів