подружниця
ПОДРУ́ЖНИЦЯ, і, ж., розм.
Те саме, що по́друга.
Була в удови дочка Маруся, наша подружниця, – теж однолітка з нами, – і добра, і люба, не сказати яка (Марко Вовчок);
* Образно. Другий сокіл, що падав каменем за підбитою подружницею життя, .. сильно дзьобнув обозного в лисину (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)