подіватися
ПОДІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся; наказ. сп. поді́нься; розм.
Док. до діва́тися.
Сама собі дівчина здивувалася, Де її красотонька подівалася (з народної пісні);
Де ті гаї та садки подівались, куди ті річки розтеклись? (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)