поділля
ПОДІ́ЛЛЯ, я, с., розм.
Низовинна, рівна місцевість між горбами чи горами; долина.
За Россю на поділлі, на рівнині неначе спав густий дубовий ліс (І. Нечуй-Левицький);
Сплетінням стежечок, вузькими плаями, що оперізують гори, ідуть гуцули на поділля (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)