поділля
ПОДІ́ЛЛЯ, я, с., розм. Низовинна місцевість; долина.
За Россю на поділлі, на рівнині неначе спав густий дубовий ліс (Н.-Лев., III, 1956, 74);
Сплетінням стежечок, вузькими плаями, що оперізують гори, ідуть гуцули на поділля (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 182).
Словник української мови (СУМ-11)