подіум
ПО́ДІУМ, у, ч.
1. іст. Висока прямокутна платформа зі сходами, на якій зводились античні (перев. римські) храми.
2. іст. Підвищення навколо арени античного цирку з місцями для привілейованих глядачів (імператора, сенаторів і т. ін.);
// Підніжжя імператорської ложі.
3. Спеціально збудоване, влаштоване підвищення або підставка на естраді, стадіоні, в залі, у студії.
Зал ресторану “Золотий лев”. Ліворуч шинквас, .. поруч з шинквасом невеличкий подіум, де сидить Марія (В. Собко);
До стін прихилені стоять полотна на підрамниках, картони; невеликий подіум – підвищення для натури – завалений великими папками (Л. Первомайський);
Обладнання [Полтавського] музею: вітрини, столики, пілони, подіуми, дошки і т. ін. ми вирішили робити такими, щоб вони були витончені й світлі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)