поетичний
ПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до поезії (у 1, 2 знач.); літературно-художній.
В своїй праці поетичній він [Т. Шевченко] мав на оці тільки людину та її щастя (П. Грабовський);
Надзвичайно цінним і важливим для довженкознавства є .. розповіді про мистецько-поетичні уподобання Довженка, його природну обдарованість, талановитість (із журн.);
В скарбницю нового, радянського поетичного мистецтва українська поезія внесла і вносить багато своїх, неповторних, тільки їй властивих барв (з наук. літ.);
// Власт. поезії (у 2, 3 знач.); віршовий.
В юного поета поетична мова вся була реальна, вся була здорова (П. Тичина);
В загальному складі емоційної лексики осібне місце займає .. лексика з емоцією певної небуденності, лексика стилістичної добірності – так звана поетична лексика (з наук. літ.).
2. Який свідчить про творче обдаровання, здібності, хист до поезії (у 1, 2 знач.).
Вони .. раділи, що у нас є такий талан – белетристичний, науковий, поетичний, публіцистичний, практичний і т. д., все в одній особі (Леся Українка);
Роман Л. Первомайського “Дикий мед” – твір високої поетичної снаги (з наук. літ.).
3. Прикм. до пое́т 1.
А хіба ж творчість самобутніх талантів молодшого поетичного покоління, яке зросло після Вітчизняної війни, не заслуговує на добре .. слово (А. Малишко).
4. Пройнятий, просякнутий поезією (у 4 знач.).
З таких пишних садків вилинув, як соловей з гаю, Шевченків геній, і його пісня така ж поетична, як ті садки весняної доби (І. Нечуй-Левицький);
– Кімнати низенькі, старосвітські.., стелі дерев'яні аж почорніли, але в цілості оселя поетична (О. Кобилянська);
Мова українського народу багата й поетична, нею можна до тонкощів передати і високий пафос, і задушевну ліричність, і м'який гумор, і гостру сатиру (з газ.);
// Сповнений ліризму, краси, задушевності; піднесений.
Раїса перебирала в голові молитви; деякі з них здавались їй поетичними (М. Коцюбинський);
І думки Тимофія були поетичні, як завжди поетична мрія про чесне, краще життя (М. Стельмах).
5. Який має підвищену емоційність; чутливий, тонкий, вразливий.
Поетичному Александрові аж сльози стали в очах (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)