пожирати
ПОЖИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЖЕ́РТИ, ру́, ре́ш; мин. ч. поже́р, ла, ло; док., що, рідше кого.
1. Поїдати що-небудь із жадібністю, без остачі (про тварин).
На буряки п'ятої бригади довгоносик напав навалою.., він наповзав хмарами і пожирав молоді сходи (В. Минко);
– Два рази вже я [Ворона] висиділа діточок, і оба рази .. повитягала [Гадюка] мені їх із гнізда і пожерла! (І. Франко);
Любити ближнього? Якого? Того, що шкуру з мене здер? Та я б і серце вирвав з нього І кинув псу, щоб пес пожер! (М. Бажан).
2. вульг. Їсти що-небудь із жадібністю, у великій кількості (про людей).
– Де малина?.. Пожерли!? Малина моя де?.. (М. Коцюбинський);
– У тебе щось є в торбині? – А ти вже своє пожер? (Григорій Тютюнник).
3. перен. Знищувати, спалюючи, поглинаючи і т. ін. кого-, що-небудь.
Гарячі суховії пожирали хирляві посіви (з газ.);
Щоб тебе сира земля пожерла! (Номис);
– Пожерло Полум'я п'ять хат і сім стоділ [стодол]... (М. Рильський);
Робота при тих законах ішла невпинно і пожирала щотижня тисячі [карбованців] (І. Франко);
// безос.
Темний .. гай як огнем пожерло (Марко Вовчок);
// розм. Не давати існувати, діяти, функціонувати.
Вони [перекупники і спекулянти] пожирали один одного і всі разом гарбали місцеві багатства (Ю. Смолич);
Хіба вона не зміркувала, що вони її дурять. Адже скажи людям зразу, що то для них землю ділять, то .. живцем пожерли б один одного... (М. Коцюбинський);
– Де ваша [хуторяни] морально-політична єдність? По-вашому так: жери ти сусіда, або він тебе пожере!.. (О. Гончар);
// тільки недок., у сполуч. зі сл. простір, далі, кілометри і т. ін. Дуже швидко пересуватися, долати відстань.
Машина пожирає степові далі, і товстий хвіст куряви безнадійно силиться її наздогнати (Г. Епік).
4. тільки недок., перен. Захоплювати цілком, заповняти собою кого-, що-небудь (про почуття і т. ін.).
[Панахида:] Коли весело всім, тебе пожирає нудьга (І. Микитенко).
◇ Ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т. ін.) очи́ма (о́ком) див. ї́сти;
(1) Пожира́ти кни́ги (книжки́, журна́ли і т. ін.) – читати швидко і багато.
Пожираючи без ладу сотні томів, Ярина вміла, однак, зібрати в головці проміння мислі, розкидані там (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)