пожирати
пожира́ти
-аю, -аєш, недок., пожерти, -ру, -реш; мин. ч. пожер, -ла, -ло; док., перех.
1》 Поїдати що-небудь із жадібністю, без остачі (про тварин).
|| вульг. Їсти що-небудь із жадібністю, у великій кількості (про людей).
2》 перен. Знищувати, спалюючи, поглинаючи і т. ін. кого-, що-небудь.
|| безос.
|| розм. Не давати існувати, діяти, функціонувати.
|| тільки недок., у сполуч. зі сл. простір, далі, кілометри і т. ін. Дуже швидко пересуватися, долати відстань.
3》 тільки недок., перен. Захоплювати цілком, заповняти собою кого-, що-небудь (про почуття і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови