Словник української мови у 20 томах

позаїдати

ПОЗАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. кого. Загризти до смерті всіх або багатьох;

// Часто й дуже кусати, жалити (про комах).

Нас позаїдали комарі.

2. кого, перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх або багатьох.

Нова директриса позаїдала молодих учительок (з газ.).

3. чим і без дод. З'їсти що-небудь після чогось випитого або іншої страви (про всіх або багатьох).

Горілку позаїдали огірками.

4. перев. безос. Зачепити, стиснути, перешкоджаючи вільному рухові (багатьох предметів).

Механізми позаїдало.

5. діал. З'їсти все або багато чого-небудь.

З хати не зосталося вже й сліду, дерево позаїдав скот (Л. Яновська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. позаїдати — позаїда́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позаїдати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Загризти до смерті всіх чи багатьох. || Часто й дуже кусати, жалити (про комах). 2》 перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх чи багатьох. 3》 чим і без додатка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаїдати — Позаїда́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. позаїдати — ПОЗАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Загризти до смерті всіх або багатьох; // Часто й дуже кусати, жалити (про комах). Нас позаїдали комарі. 2. перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх або багатьох. 3. чим і без додатка.  Словник української мови в 11 томах
  5. позаїдати — Позаїда́ти, -да́ю, -єш гл. 1) Заѣсть (во множествѣ). 2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики. Ном. № 801. 3) Заѣсть, погубить (многихъ).  Словник української мови Грінченка