позаїдати

позаїда́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Загризти до смерті всіх чи багатьох.

|| Часто й дуже кусати, жалити (про комах).

2》 перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх чи багатьох.

3》 чим і без додатка. З'їсти що-небудь після чогось випитого або іншої страви (про всіх чи багатьох).

4》 перев. безос. Зачепити, стиснути, перешкоджаючи вільному рухові (багатьох предметів).

5》 діал. З'їсти все чи багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. позаїдати — позаїда́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позаїдати — ПОЗАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Загризти до смерті всіх або багатьох; // Часто й дуже кусати, жалити (про комах). Нас позаїдали комарі. 2. кого, перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх або багатьох.  Словник української мови у 20 томах
3. позаїдати — Позаїда́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. позаїдати — ПОЗАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Загризти до смерті всіх або багатьох; // Часто й дуже кусати, жалити (про комах). Нас позаїдали комарі. 2. перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх або багатьох. 3. чим і без додатка.  Словник української мови в 11 томах
5. позаїдати — Позаїда́ти, -да́ю, -єш гл. 1) Заѣсть (во множествѣ). 2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики. Ном. № 801. 3) Заѣсть, погубить (многихъ).  Словник української мови Грінченка