позаїдати

Позаїда́ти, -да́ю, -єш

гл.

1) Заѣсть (во множествѣ).

2) Поѣсть (во множествѣ). Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики. Ном. № 801.

3) Заѣсть, погубить (многихъ).

Значення в інших словниках

1. позаїдати — позаїда́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позаїдати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Загризти до смерті всіх чи багатьох. || Часто й дуже кусати, жалити (про комах). 2》 перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх чи багатьох. 3》 чим і без додатка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позаїдати — ПОЗАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Загризти до смерті всіх або багатьох; // Часто й дуже кусати, жалити (про комах). Нас позаїдали комарі. 2. кого, перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх або багатьох.  Словник української мови у 20 томах
4. позаїдати — Позаїда́ти, -да́ю, -да́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. позаїдати — ПОЗАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Загризти до смерті всіх або багатьох; // Часто й дуже кусати, жалити (про комах). Нас позаїдали комарі. 2. перен. Замучити докорами, лайкою і т. ін. всіх або багатьох. 3. чим і без додатка.  Словник української мови в 11 томах