позволитися

ПОЗВО́ЛИТИСЯ, док., розм., заст.

Спитавши, дістати дозвіл на що-небудь.

Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, – нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. позволитися — Позво́литися, -люся, -лишся гл. Испросить, получить позволеніе. Хлопці молодії, може погуляти которому хочеться, до дівчат кортить, — нехай же піде котрий без відома, що не позволиться у Палія, то вже й не вернеться. Драг. 201.  Словник української мови Грінченка