покотьоло
ПОКОТЬО́ЛО, а, с.
Дерев'яна дитяча іграшка, що має форму обруча.
Тільки-но Серпень повернув за ріг, у бічну вуличку, як йому назустріч викотилось туге покотьоло (Ю. Мушкетик);
* У порівн. Сонце блискучим покотьолом котиться до спокою (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)