покривдити

ПОКРИ́ВДИТИ, джу, диш, док., кого, що.

Зробити комусь кривду (у 1 знач.); несправедливо поставитися до когось, чогось.

Скільки покривдив [писар] бідних людей – страх! (С. Васильченко);

– Той третій брат, що ніби вас покривдив, Хоч він не дише холодом ніколи, Іде до вас, бо чув, що вам так прикро, І хоче сам побачитися з вами (А. Кримський);

[Журейко:] Всі бачили, як він Цю дівчину в селі хотів покривдить, А брат обстав, то він його убив (І. Кочерга);

// чим, розм. Дати чогось менше, ніж належить.

– Та ще й спецодягом нас покривдили, – скаржливо бубонить він до Петра (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. покривдити — покри́вдити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покривдити — -джу, -диш, док., перех. Зробити комусь кривду (у 1 знач.); несправедливо поставитися до когось, чогось. || чим, розм. Дати чогось менше, ніж належить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покривдити — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
4. покривдити — ПОКРИ́ВДИТИ, джу, диш, док., перех. Зробити комусь кривду (у 1 знач.); несправедливо поставитися до когось, чогось. Скільки покривдив [писар] бідних людей — страх! (Вас.  Словник української мови в 11 томах
5. покривдити — Покривдити, -джу, -диш гл. Обидѣть. Гріх їм буде, що сироту покривдили.  Словник української мови Грінченка