Великий тлумачний словник сучасної мови

покривдити

покри́вдити

-джу, -диш, док., перех.

Зробити комусь кривду (у 1 знач.); несправедливо поставитися до когось, чогось.

|| чим, розм. Дати чогось менше, ніж належить.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покривдити — покри́вдити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. покривдити — ПОКРИ́ВДИТИ, джу, диш, док., кого, що. Зробити комусь кривду (у 1 знач.); несправедливо поставитися до когось, чогось. Скільки покривдив [писар] бідних людей – страх! (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. покривдити — КРИ́ВДИТИ (несправедливо чинити щодо когось, чогось, ставитися до когось, чогось), ОБИЖА́ТИ, ЗОБИДЖА́ТИ (ЗОБИЖА́ТИ) розм., ОКРИВДЖА́ТИ (ОКРИ́ВДЖУВАТИ) розм., ОБРАЖА́ТИ (ОБРА́ЖУВАТИ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. покривдити — ПОКРИ́ВДИТИ, джу, диш, док., перех. Зробити комусь кривду (у 1 знач.); несправедливо поставитися до когось, чогось. Скільки покривдив [писар] бідних людей — страх! (Вас.  Словник української мови в 11 томах
  5. покривдити — Покривдити, -джу, -диш гл. Обидѣть. Гріх їм буде, що сироту покривдили.  Словник української мови Грінченка