покірливий
ПОКІ́РЛИВИЙ, а, е.
Те саме, що покі́рний.
Лукина пішла через греблю з Іваном, наче покірлива овечка (І. Нечуй-Левицький);
Покірливі були [якути], плохі, боялись кожного (Леся Українка);
Жанна стала тихою й покірливою, примушувала себе робити все так, як того хотів Борис (М. Ю. Тарновський).
Словник української мови (СУМ-20)