покіт
ПОКІ́Т, ко́ту, ч., рідко.
Похилена поверхня чого-небудь, пологий спуск; схил.
Вода оддавала весь зелений покіт узгір'я (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)ПОКІ́Т, ко́ту, ч., рідко.
Похилена поверхня чого-небудь, пологий спуск; схил.
Вода оддавала весь зелений покіт узгір'я (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)