покіт
Покіт, -ко́ту
м.
1) Скатъ. Гори крутоярі з зеленими покотами. К. ЧР. 62.
2) в покіт = покотом.
Словник української мови ГрінченкаПокіт, -ко́ту
м.
1) Скатъ. Гори крутоярі з зеленими покотами. К. ЧР. 62.
2) в покіт = покотом.
Словник української мови Грінченка