полаятися

ПОЛА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. з ким, між ким і без дод. Док. до ла́ятися.

Знов обійшов [Саїд Алі] установи, де слід і полаявся в міру... (Іван Ле);

Полаялись за масляні вишкварки (Номис);

Ївга полаялася з Тимофієм та й до ворожки ходила, щоб помирила (Панас Мирний);

– Хведір полаявся з матір'ю і оженивсь на дочці нашого сусіди (О. Стороженко);

Ганна сторопіла, бо ще не бачила свого чоловіка таким несамовитим. Видно, полаявся з кимось (М. Ю. Тарновський).

2. Лаятися якийсь час.

Посердився старий, полаявся та нічого не вдієш, – прийняв [дочку] з зятем до себе (Панас Мирний);

Часом дівчина переконувала себе, що нічого страшного не буде, полається пані графиня, погримає, може, й заміриться ціпком, але ж не з'їсть її... (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. полаятися — -аюся, -аєшся, док. 1》 з ким, між ким і без додатка. Док. до лаятися. 2》 Лаятися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полаятися — пола́ятися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. полаятися — ПОСВАРИ́ТИСЯ (вступити в сварку, в суперечку з кимсь), РОЗСВАРИ́ТИСЯ розм., ПОСЕ́РДИТИСЯ розм., ПОГНІ́ВАТИСЯ розм., ПОГРИ́МАТИСЯ розм., ПОГРИ́ЗТИСЯ розм., ПОЇ́СТИСЯ розм., ПОГИ́РКАТИСЯ розм., ПОЛА́ЯТИСЯ розм., ОБЛА́ЯТИСЯ розм. рідше, ПОРІЗНИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. полаятися — ПОЛА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. з ким, між ким і без додатка. Док. до ла́ятися. Знов обійшов [Саїд Алі] установи, де слід і полаявся в міру… (Ле, Міжгір’я, 1953, 21); Полаялись за масляні вишкварки (Номис, 1864, № 3513)...  Словник української мови в 11 томах
5. полаятися — Полаятися, -лаюся, -єшся гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки. Ном. № 3513.  Словник української мови Грінченка