полоззя

ПОЛО́ЗЗЯ, я, с.

Збірн. до по́лоз¹ 1.

Стояли морози, сніги лежали білі .. Під ногами співає, під саньми тріскотить, ніби хтось сипле під полоззя жменями пістони (С. Васильченко);

Незабаром і справді до них долинуло хропіння коней, шерхіт полоззя на снігу, вйокання (Л. Смілянський);

Заскрипіло полоззя, тройка помчала далі, а солдат ще довго стояв на місці (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. полоззя — -я, с. Збірн. до полоз I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полоззя — поло́ззя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. полоззя — ПОЛОЗИ́ (нижня частина саней), ПОЛО́ЗЗЯ, ПОЛОЗКИ́, КОПАНИ́ЦІ діал., КО́РСИ діал. Сани рушили і сніг голосно заспівав під полозами (В. Кучер); По-солов'їному витьохкує морозець під полоззям саней (Є.  Словник синонімів української мови
4. полоззя — ПОЛО́ЗЗЯ, я, с. Збірн. до по́лоз¹ 1. Стояли морози, сніги лежали білі.. Під ногами співає, під саньми тріскотить, ніби хтось сипле під полоззя жменями пістони (Вас.  Словник української мови в 11 томах