полоз
ПО́ЛОЗ¹, а, ч.
1. Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев'яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу.
Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий (Номис);
В його довгі вузенькі сани з широкими полозами був впряжений собака (В. Гжицький);
Часто з коріння і стовбура .. заготовляють полози для саней (з навч. літ.);
* У порівн. Дорога їхала з-під ніг, і валянки були невтримно слизькі, мов санні полози (П. Загребельний).
2. спец. Ковзкий брус, який використовується для переміщення предметів великої ваги, спускання суден на воду і т. ін.
Пересування невеликих .. будинків здійснюється без катків, ходові балки виготовляють у вигляді дерев'яних або металевих полозів (з наук. літ.).
ПО́ЛОЗ², а, ч.
Неотруйна змія родини вужів.
– Що ви верзете нісенітницю! Які там полози в нашому садку? Полози плазують в степах (І. Нечуй-Левицький);
– Одно погано: у печері на тому острові живе полоз. Зміюка завтовшки як стовбур дерева (О. Донченко);
* Образно. А в степу подув вітер – і відразу поповзли по землі білі сніговійні полози, легко звиваючись проміж заметів (З. Тулуб);
* У порівн. Це був чудовий, віковий ліс, що починався далеко звідси в верхніх землях і широкою пасмугою, звиваючись, як полоз, тягнувся понад лівим берегом Дніпра (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)