полоз

по́лоз

I -а, ч.

1》 Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев'яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу.

2》 спец. Ковзкий брус, який використовується для переміщення предметів великої ваги, спускання суден на воду і т. ін.

II -а, ч.

Неотруйна змія родини вужів.

Значення в інших словниках

1. полоз — Великий вуж; (жовточеревий) жовтобрюх; полозюк.  Словник синонімів Караванського
2. полоз — по́лоз 1 іменник чоловічого роду частина саней по́лоз 2 іменник чоловічого роду, істота неотруйна змія  Орфографічний словник української мови
3. полоз — ПО́ЛОЗ¹, а, ч. 1. Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев'яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу.  Словник української мови у 20 томах
4. полоз — ПОЛОЗИ́ (нижня частина саней), ПОЛО́ЗЗЯ, ПОЛОЗКИ́, КОПАНИ́ЦІ діал., КО́РСИ діал. Сани рушили і сніг голосно заспівав під полозами (В. Кучер); По-солов'їному витьохкує морозець під полоззям саней (Є.  Словник синонімів української мови
5. полоз — По́лоз, -за; -лози, -зів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. полоз — ПО́ЛОЗ¹, а, ч. 1. Одна з двох нижніх частин саней у вигляді загнутої спереду дерев’яної або металевої пластини, що поверхнею ковзає по снігу.  Словник української мови в 11 томах