полоззя

ПОЛОЗИ́ (нижня частина саней), ПОЛО́ЗЗЯ, ПОЛОЗКИ́, КОПАНИ́ЦІ діал., КО́РСИ діал. Сани рушили і сніг голосно заспівав під полозами (В. Кучер); По-солов'їному витьохкує морозець під полоззям саней (Є. Гуцало); На декотрих човнах по дну накладені ребристі смуги, це полозки — на той випадок, якщо вода замерзне (О. Гончар); Під копаницями тьохнув, присвиснув мерзлий сніг (М. Стельмах); — Видно пана по халявах, — сказала Мася і показала Антосьові на чоботи. А вони в його, як собаки, руді і набік, як корси (А. Свидницький).

Значення в інших словниках

1. полоззя — -я, с. Збірн. до полоз I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полоззя — поло́ззя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. полоззя — ПОЛО́ЗЗЯ, я, с. Збірн. до по́лоз¹ 1. Стояли морози, сніги лежали білі .. Під ногами співає, під саньми тріскотить, ніби хтось сипле під полоззя жменями пістони (С.  Словник української мови у 20 томах
4. полоззя — ПОЛО́ЗЗЯ, я, с. Збірн. до по́лоз¹ 1. Стояли морози, сніги лежали білі.. Під ногами співає, під саньми тріскотить, ніби хтось сипле під полоззя жменями пістони (Вас.  Словник української мови в 11 томах