полотенщик
ПОЛОТЕ́НЩИК, а, ч., заст.
1. Той, хто тче полотно.
[Горніг:] Ткачам полотенщикам ще гірше поводиться .. Ви ще тут маєте силу одгризатись (Леся Українка).
2. Той, хто торгує полотном.
Чіпка .. став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати. Од його й пішли в Пісках полотенщики (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)