полчище
ПО́ЛЧИЩЕ, а, с., зневажл.
1. Велике військо (звичайно вороже).
Російське військо, в лавах якого було багато і синів України, розбило Наполеонові полчища (М. Бажан);
Розгромлені в запеклих боях, котились за Дніпро величезні гітлерівські полчища (О. Довженко).
2. перен. Величезна кількість кого-, чого-небудь.
Затяжні тропічні зливи створили незліченні “тихі заводі”, в яких повно вірусів та полчищ малярійних комарів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)