поліцеймейстер
ПОЛІЦЕЙМЕ́ЙСТЕР, а, ч., іст.
Те саме, що поліцме́йстер.
Він [десятник] як крикне: “До самого Поліцеймейстера доставлю!” (Панас Мирний);
Начальник канцелярії оренбурзького губернатора попередив оренбурзького поліцеймейстера, що незабаром до Оренбурга мають прибути 67 політичних (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)