Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
поліцеймейстер —
поліцейме́йстер іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
поліцеймейстер —
ПОЛІЦЕЙМЕ́ЙСТЕР, а, ч., іст. Те саме, що поліцме́йстер. Він [десятник] як крикне: “До самого Поліцеймейстера доставлю!” (Панас Мирний); Начальник канцелярії оренбурзького губернатора попередив оренбурзького поліцеймейстера, що незабаром до Оренбурга мають прибути 67 політичних (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
поліцеймейстер —
ПОЛІЦЕЙМЕ́ЙСТЕР, а, ч., дорев. Те саме, що поліцме́йстер. Він [десятник] як крикне: «..До самого Поліцеймейстера доставлю!» (Мирний, V, 1955, 293); Начальник канцелярії оренбурзького губернатора попередив оренбурзького поліцеймейстера...
Словник української мови в 11 томах