поліцай
поліца́й
-я, ч.
У деяких країнах, а також у дореволюційній Росії – особа, що служить у поліції, нижчий чин поліції.
|| Під час Великої Вітчизняної війни – особа, завербована з місцевого населення тимчасово окупованих фашистами районів на службу в поліції.
Великий тлумачний словник сучасної української мови