помиритися
ПОМИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, док., з ким.
1. Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь.
У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (І. Нечуй-Левицький);
– Зараз же мені, Прохоре, помирися з Вірою, і щоб у моїй хаті більше колотнечі не було, а був мир та спокій (А. Шиян);
* Образно. [Парвус:] Не може помиритись вода з олією (Леся Українка);
// Встановити добрі стосунки, згоду між собою.
Зав'язалася спірка завзята... Не помирилися вперш молодята (М. Шеремет);
// на чому. Дійти згоди.
Помирилися всі на тому, щоб іти пішки (О. Гончар);
Помирились на тім, що дочка мусила зливати батькові на руки, доки він умивався (Ю. Яновський).
2. Терпляче поставитися до чого-небудь небажаного; примиритися.
Ну, що робити, прийдеться моїм шановним видавцям помиритися з невеликою стратою часу, що сталася не з моєї вини (Леся Українка);
– Це була державна людина, – сказав урочисто вчитель, – яка не помирилася з соціальним ладом, вирішила змінити його революційним шляхом (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)