помісити
ПОМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., що і без дод.
1. Місити якийсь час.
Помісити тісто;
Помісити заміс.
2. на що, перен. Б'ючи або стискаючи, перетворити кого-, що-небудь на місиво.
Удвох надрали [горобенят] ще більше, ніж сам Грицько надрав. А далі – поскручувавши голови, били ґерлигами... помісили чисто на гамуз! (Панас Мирний);
Справді, ударся дараба передом – її би розкололо надвоє, а все, що на ній, помісили би .. на кашу (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)