понищений

ПОНИ́ЩЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пони́щити.

Він ще трохи почекав і бігцем кинувся до хижі. Не було там нікого і нічого. Все потрощене, понищене (П. Загребельний);

Ті взірці [для красного писання] дуже вже дітворою понищені, поплямлені чорнилом (Уляна Кравченко);

// пони́щено, безос. пред.

Пташку двічі обдурено – один раз, коли в неї яйце вкрадено і чуже підкинуто, а другий раз, коли її дітей понищено (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. понищений — пони́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понищений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понищити. || понищено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понищений — ПОНИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пони́щити. Він ще трохи почекав і бігцем кинувся до хижі. Не було там нікого і нічого. Все потрощене, понищене (Загреб.  Словник української мови в 11 томах