понищений

пони́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понищити.

|| понищено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. понищений — пони́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. понищений — ПОНИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пони́щити. Він ще трохи почекав і бігцем кинувся до хижі. Не було там нікого і нічого. Все потрощене, понищене (П.  Словник української мови у 20 томах
3. понищений — ПОНИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пони́щити. Він ще трохи почекав і бігцем кинувся до хижі. Не було там нікого і нічого. Все потрощене, понищене (Загреб.  Словник української мови в 11 томах