поноситися

ПОНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док.

1. тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь).

Пройшло років зо два, зо три, наряди поносилися, тіло спало... (Панас Мирний).

2. перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час.

Поносилися з онукою поки закінчила перший курс.

Значення в інших словниках

1. поноситися — поноси́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поноситися — -ошуся, -осишся, док. 1》 тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь). 2》 перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поноситися — ПОНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. 1. тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь). Пройшло років зо два, зо три, наряди поносилися, тіло спало… (Мирний, IV, 1955, 31). 2. перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час.  Словник української мови в 11 томах
4. поноситися — Поноситися, -шуся, -сишся гл. Износиться.  Словник української мови Грінченка