поноситися —
-ошуся, -осишся, док. 1》 тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь). 2》 перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поноситися —
ПОНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. 1. тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь). Пройшло років зо два, зо три, наряди поносилися, тіло спало... (Панас Мирний). 2. перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час.
Словник української мови у 20 томах
поноситися —
ПОНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. 1. тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь). Пройшло років зо два, зо три, наряди поносилися, тіло спало… (Мирний, IV, 1955, 31). 2. перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час.
Словник української мови в 11 томах
поноситися —
Поноситися, -шуся, -сишся гл. Износиться.
Словник української мови Грінченка