Великий тлумачний словник сучасної мови

поноситися

поноси́тися

-ошуся, -осишся, док.

1》 тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь).

2》 перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поноситися — поноси́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поноситися — ПОНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. 1. тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь). Пройшло років зо два, зо три, наряди поносилися, тіло спало... (Панас Мирний). 2. перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
  3. поноситися — ПОНОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. 1. тільки 3 ос. Стати непридатним для носіння, зноситися (про багато чого-небудь). Пройшло років зо два, зо три, наряди поносилися, тіло спало… (Мирний, IV, 1955, 31). 2. перен., розм. Носитися з ким-, чим-небудь якийсь час.  Словник української мови в 11 томах
  4. поноситися — Поноситися, -шуся, -сишся гл. Износиться.  Словник української мови Грінченка