поноска

поно́ска

-и, ж., мисл.

Предмет, що його навчена собака приносить у зубах.

Значення в інших словниках

1. поноска — поно́ска іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. поноска — ПОНО́СКА, и, ж., мисл. Предмет, який навчена собака приносить у зубах. Забавно було дивитись, як Нептун на бігу хляпав обвислим вухом і тріпав білу поноску під чорним холодним носом (М.  Словник української мови у 20 томах
3. поноска — ПОНО́СКА, и, ж., мисл. Предмет, який навчена собака приносить у зубах. Забавно було дивитись, як Нептун на бігу хляпав обвислим вухом і тріпав білу поноску під чорним холодним носом (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах